МДМА crystal Тавда

Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.

Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.

Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!

Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!

Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.

На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.

Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.

І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.

Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд

Раз уж заставил меня вспоминать прошлое, я расскажу вам историю, которой стыдно, но моя совесть требует. Было это несколько лет назад, когда я была совсем еще глупой и безответственной. Закладки, поппер, ебашить - все это были мои постоянные спутники. Марихуана была для меня способом снять стресс и забыться от проблем. Именно под воздействием этих веществ я совершила свой самый безумный поступок, который до сих пор преследует меня в кошмарах.

В один прекрасный день я решила, что хотела посетить зоопарк. Но простой прогулкой по узким тропинкам меня уже не увлекало. Я жаждала новых ощущений, экстрима. Вспомнив свои закладки, я запиловала своим друзьям, которые без колебаний предоставили мне нужные вещества. Наркотик пронизал мое тело, и я почувствовала себя бодрой и неугомонной.

Как только вошла в зоопарк, мой взор упал на вольер с львами. Идея была просто чумовой - залезть внутрь и потанцевать перед этим мощным зверем. В этот момент я не осознавала, какой это риск, я просто ловила кайф от ощущения свободы, от своей безумной идеи.

Я спряталась отвлечь охрану и поджидала свой момент. Он настал, и я не смогла устоять. Я залезла в ограждение вольера и встала рядом с львом. Что же я испытывала? Смесь адреналина, страха и неистовой радости. Удивительно, но лев, кажется, не обратил внимания на меня. Я начала двигаться, танцуя под нереальные звуки в своей голове. Мои движения были безумными и нелепыми, но для меня это была самая настоящая свобода.

Неожиданно я услышала громкий шум и голоса. Охранники уже настигли меня. Мои сердцебиения участились, я понимала, что получила то, чего заслуживала - полный адский кошмар. Все это было глупо, опасно и безрассудно. Мне пришлось покинуть зоопарк под громкие насмешки и осуждения людей. Мне пришлось отвечать перед законом за свои безумные поступки.

Изо дня в день я задавала себе один и тот же вопрос: "Зачем я это сделала?". Я потеряла свою работу, друзей и уважение окружающих.

Я много раз желала вернуть время назад и запилить все по-другому. Я бы сказала себе, чтобы я остановилась и подумала о последствиях.

Сейчас я воздерживаюсь от всех веществ, которые только могут оказаться в моем окружении.